Кібенко Олег Анатолійович

(19 листопада 1973 р. — 2 травня 2024 р.)

Загинув, щоб ми могли жити.

Олег Кібенко народився 19 листопада 1973 року в місті Коростишів Житомирської області.
Навчався у місцевій школі № 1, а згодом закінчив Житомирський кооперативний технікум, здобувши фах, з якого розпочав свій трудовий шлях.

Упродовж 1994–1997 років працював на Коростишівському кар’єрі, пізніше — оператором автозаправної станції. Більше двох десятиліть присвятив будівельній справі. Як майстер із будівництва та ремонту приміщень він був відповідальним, працьовитим і надійним професіоналом, якого цінували колеги та замовники.
Олег вирізнявся доброзичливістю, справедливістю, відкритістю та почуттям гумору. Захоплювався рибальством.

У серпні 2023 року, в час найважчих для країни випробувань, був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 460-му батальйоні 142-ї окремої піхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ. Вірно й віддано виконував військовий обов’язок, виявляючи стійкість і мужність.

З 2023 року брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку, щодня разом із побратимами захищаючи рідну землю.

2 травня 2024 року солдат Олег Кібенко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Соловйове Покровського району Донецької області, віддавши своє життя за свободу та майбутнє України.

17 травня 2024 року був похований із військовими почестями на військовому секторі кладовища у рідному Коростишеві.

5 липня 2024 року рішенням громади йому присвоєно звання
«Почесний громадянин Коростишівської міської територіальної громади» (посмертно).

Спочивай з миром, Герою.
Ти залишив після себе світло, яке не згасне.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
СЛАВА УКРАЇНІ! | ГЕРОЯМ СЛАВА!
GLORY TO UKRAINE! | GLORY TO HEROES!